Ікона Матері Божої Неустанної Помочі

Ікона Матері Божої Неустанної Помочі

Безперечно, найпоширеніша серед усіх християнських ікон – це ікона Матері Божої Одигитрія (з грецької: та, яка вказує дорогу). Їй передували багато прообразів. Усі вони відомі з давніх-давен, від самих початків християнства.

Сенс і мова ікони

Прочитано 642 разів | 

Для християнства почитання ікон, що є не лише Об’явленням слова Божого, а й образами Бога, має далекосяжне значення. Образ Бога було явлено світові через воплочення Його Сина. Так пише апостол Павло в Євр 1,3: «…Він – відблиск Його слави, образ Його істоти». Це стало можливим через Різдво Христове. Слово носить у собі образ Отця, або, за євангелистом Йоаном: «Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, – Той об’явив» (Йо 1,18).

Шлях ікони до Константинополя

Прочитано 596 разів | 

У своїй першій подорожі до Палестини в V столітті імператриця Євдокія знайшла в Єрусалимі ікону Богородиці, яку відіслала до Константинополя в дар своїй сестрі Пульхерії. Тоді для цієї ікони збудували нову церкву; поряд була розташована монаша обитель. Монахи звалися годигами (провідниками), а монастир – Годигон. У 9 столітті ця легенда стала загальновідомою. В цей час уперше з’являється і назва «Одигитрія».

Італійсько-критська школа

Прочитано 592 разів | 

У середні віки на острові Крит зустрічалися дві культури – східна і західна, творячи на цьому культурному перехресті квітучу школу мистецтв. У 14-15 столітті італійсько-критська школа була дуже відомою і активною. У свою ранню добу ця школа називала себе греко-італійською. Їй притаманні темно-коричневе тло, світла основна фарба і насамперед юні лики зображуваних постатей.

У 13 столітті чин францисканців плекав набожність до Страстей Христових, а чин сервітів – до Діви Марії багатостраждальної. І ось наприкінці 13 – на початку 14 століття первісна ікона Одигитрії зазнала поважного перетворення на острові Крит. Автором нового типу ікони став грецький художник (ймовірно, монах), який заповзявся суттєво змінити стародавню Одигитрію, і перетворив її в ікону страждальної Матері.

Набуття остаточного вигляду

Прочитано 609 разів | 

Зовнішні прикмети Страсної ікони – це насамперед поява архангелів Михаїла і Гавриїла по її обидва боки. На багатьох давніх образах Одигитрії ці ангели вже зображалися, але без страсних знарядь. На Страсній іконі вони вже їх тримають: Гавриїл – хрест, а Михаїл – чашу зі списом, що колись проб’є серце Ісуса, та губку на жердині.